дідувати
ДІДУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Бути сторожем; сторожувати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дідую | дідуємо |
2 особа | дідуєш | дідуєте |
3 особа | дідує | дідують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дідуватиму | дідуватимемо |
2 особа | дідуватимеш | дідуватимете |
3 особа | дідуватиме | дідуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | дідував | дідували |
Жіночий рід | дідувала | |
Середній рід | дідувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дідуймо | |
2 особа | дідуй | дідуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | дідуючи | |
Минулий час | дідувавши |