діткнути
ДІТКНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., діал. Однокр. до дотикати. Панотець діткнув найтяжчого питання, і Іван довго вагувався, чи говорити панотцеві по правді, чи ні? (Фр., І, 1955, 165); [Анна:] Ослона тая, що мені постачив серпанок жалібний, тонка занадто, щоб люди не могли мене діткнути колючим осудом, хоч і невинну (Л. Укр., III, 1952, 406); Зі всіх втрат на світі ніщо не може так діткнути, як втрата дорогої особи (Кобр., Вибр., 1954, 10).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | діткну | діткнемо |
2 особа | діткнеш | діткнете |
3 особа | діткне | діткнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | діткнув | діткнули |
Жіночий рід | діткнула | |
Середній рід | діткнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | діткнімо | |
2 особа | діткни | діткніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | діткнувши |