екватор
ЕКВАТОР, а, ч., геогр. Уявна лінія, що проходить навколо земної кулі на рівній віддалі від обох полюсів і ділить її на Північну та Південну півкулі. По обидві сторони від екватора, між азіатським і австралійським материками, розкинулася найбільша в світі острівна країна Індонезія (Наука.., 7, 1958, 51); За нами давно вже лишився Північний тропік, а десь перед полуднем капітан корабля сповістив по радіо, що ми перетинаємо екватор (Дмит., Там де сяє.., 1957, 41).
^ Магнітний екватор, фіз. - уявна замкнена лінія на земній поверхні, що сполучає точки, в яких вертикальна складова напруженості магнітного поля Землі і магнітне нахилення дорівнюють нулю. Ізокліни, де магнітна стрілка [компаса] лежить горизонтально, або нахилення її дорівнює 0°, мають назву магнітного екватора (Курс заг. геол., 1947, 23); Небесний екватор, астр. - велике коло небесної сфери, що являє переріз сфери площиною, перпендикулярною до осі світу. Площина, що перпендикулярна до осі світу і проходить через центр небесної сфери, називається площиною небесного екватора, а лінія перетину її з небесною сферою - небесним екватором (Астр., 1956, 19).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | екватор | екватори |
Родовий | екватора | екваторів |
Давальний | екваторові, екватору | екваторам |
Знахідний | екватор | екватори |
Орудний | екватором | екваторами |
Місцевий | на/у екваторі | на/у екваторах |
Кличний | екваторе | екватори |