екзотика
ЕКЗОТИКА, и, ж., книжн. Усе (природа, побут, культура і т. ін. віддалених країн), що є незвичайним для даної місцевості, що здається дивовижним, надто мальовничим. Коли Ніна Олександрівна, знаджена, кінець кінцем, екзотикою Середньої Азії, приїхала сюди через вісім місяців, вона жахнулась, побачивши голі стіни третього будинку у дворі (А.-Дав., За ширмою, 1963, 31); Він уперше потрапив у товариство тропічних і субтропічних рослин, де навіть звичайний ір-динський дуб поруч з аристократичною пальмою здається зухвалою екзотикою (Ле, Право.., 1957, 60).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | екзотика | екзотики |
Родовий | екзотики | екзотик |
Давальний | екзотиці | екзотикам |
Знахідний | екзотику | екзотики |
Орудний | екзотикою | екзотиками |
Місцевий | на/у екзотиці | на/у екзотиках |
Кличний | екзотико | екзотики |