жуйний
ЖУЙНИЙ, а, е. 1. Який жує жуйку (у 2 знач.). За останні роки вивчено роль передшлункового травлення в обміні речовин у жуйних тварин (Наука.., 7, 1958, 34).
2. у знач. ім. жуйні, них, мн. Тварини підряду парнокопитних, які жують жуйку. В травленні у жуйних, як відомо, беруть участь мікроорганізми (Соц. твар., 1, 1956, 21).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | жуйний | жуйна | жуйне | жуйні |
Родовий | жуйного | жуйної | жуйного | жуйних |
Давальний | жуйному | жуйній | жуйному | жуйним |
Знахідний | жуйний, жуйного | жуйну | жуйне | жуйні, жуйних |
Орудний | жуйним | жуйною | жуйним | жуйними |
Місцевий | на/у жуйному, жуйнім | на/у жуйній | на/у жуйному, жуйнім | на/у жуйних |