заговляти
ЗАГОВЛЯТИ, яю, яєш, недок., ЗАГОВІТИ, ію, іеш, док., заст. Востаннє їсти скоромне напередодні посту. - На сім тижні будемо говіти. Та гляди ж мені: щоб ти зараз з церкви і був тут. Коли прийдеш зараз, то дам тобі обідати.. та й заговіємо (Кв.-Осн., II, 1956, 104); * Образно. [Марина Петрівна:] Кефір пив? Заговій до вечері. [Безкоропайний:] Клята комплекція! (Мур., Радісний берег, 1961, 21).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заговляю | заговляємо |
2 особа | заговляєш | заговляєте |
3 особа | заговляє | заговляють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заговлятиму | заговлятимемо |
2 особа | заговлятимеш | заговлятимете |
3 особа | заговлятиме | заговлятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заговляв | заговляли |
Жіночий рід | заговляла | |
Середній рід | заговляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заговляймо | |
2 особа | заговляй | заговляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | заговляючи | |
Минулий час | заговлявши |