загусклий
ЗАГУСКЛИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до загускнути. Бачура йшов по грузькій, трохи загусклій від вечірнього легкого морозцю дорозі (Чаб., Тече вода.., 1961, 138); // у знач. прикм. В загусклому присмерку батальйон впритул підійшов до німецьких позицій і зразу ж розпочав бій (Перв., Невигадане життя, 1958, 165).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | загусклий | загускла | загускле | загусклі |
Родовий | загусклого | загусклої | загусклого | загусклих |
Давальний | загусклому | загусклій | загусклому | загусклим |
Знахідний | загусклий, загусклого | загусклу | загускле | загусклі, загусклих |
Орудний | загусклим | загусклою | загусклим | загусклими |
Місцевий | на/у загусклому, загусклім | на/у загусклій | на/у загусклому, загусклім | на/у загусклих |