зазнаний
ЗАЗНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зазнати. Вона лежала і сподівалася, що воно прийде знов, те чисте, зазнане в дитинстві почуття (Коцюб., 1, 1955, 325).
ЗАЗНАНИЙ, а, е, розм. Який виявляє зазнайство. - Бачились ми не раз і не два. Я була боязка: багатир!.. А він мені, було, каже, що я горда, що я зазнана (Барв., Опов.., 1902, 386); - Було мамі і напряду, і вишию, і зварю, і поперу..: бач, яка в тебе доня - не ледача, не горда та не зазнана (Ю. Янов., І, 1954, 80).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зазнаний | зазнана | зазнане | зазнані |
Родовий | зазнаного | зазнаної | зазнаного | зазнаних |
Давальний | зазнаному | зазнаній | зазнаному | зазнаним |
Знахідний | зазнаний | зазнану | зазнане | зазнані |
Орудний | зазнаним | зазнаною | зазнаним | зазнаними |
Місцевий | на/у зазнаному, зазнанім | на/у зазнаній | на/у зазнаному, зазнанім | на/у зазнаних |
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зазнаний | зазнана | зазнане | зазнані |
Родовий | зазнаного | зазнаної | зазнаного | зазнаних |
Давальний | зазнаному | зазнаній | зазнаному | зазнаним |
Знахідний | зазнаний, зазнаного | зазнану | зазнане | зазнані, зазнаних |
Орудний | зазнаним | зазнаною | зазнаним | зазнаними |
Місцевий | на/у зазнаному, зазнанім | на/у зазнаній | на/у зазнаному, зазнанім | на/у зазнаних |