закапризувати
ЗАКАПРИЗУВАТИ, ую, уєш, док. Почати капризувати. Він [хворий] пообідав без охоти, залишивши майже все цілим. Потім занудьгував, закапризував, примушував дівчину весь час сидіти біля нього (Коз., Сальвія, 1959, 99); * Образно. - Сьогодні мій верстат закапризував зранку, - скаржилась вона майстрові, - двічі ремінь скидав зі шківа (Донч., VI, 1957, 160).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закапризую | закапризуємо |
2 особа | закапризуєш | закапризуєте |
3 особа | закапризує | закапризують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | закапризував | закапризували |
Жіночий рід | закапризувала | |
Середній рід | закапризувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закапризуймо | |
2 особа | закапризуй | закапризуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | закапризувавши |