занехаяний
ЗАНЕХАЯНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до занехаяти. Дичавіла вона [країна], ставала пустелею, як її кам'яниста земля, занехаяна землеробом (Тулуб, Людолови, II, 1957, 594); Поля в Хоми були занехаяні, заросли бур'яном (Збан., Любов, 1957, 13); Вже хто-хто, а Ярина знає, скільки сили пішло, щоб збудувати ферми, щоб підняти господарство, занехаяне в минулі роки (Жур., Звич. турботи, 1960, 208).
2. у знач. прикм. Який має ознаки недогляду, занедбаності. Пригадує вона, що вже давно не давала йому молока до каші, давно не варила нічого йому на вечерю, і в серці її ворушиться жаль до занехаяного старого (Л. Янов., І, 1959,405); -Занехаяний верстат, - сказав він, - тому й працює погано (Донч., VI, 1957, 212).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | занехаяний | занехаяна | занехаяне | занехаяні |
Родовий | занехаяного | занехаяної | занехаяного | занехаяних |
Давальний | занехаяному | занехаяній | занехаяному | занехаяним |
Знахідний | занехаяний, занехаяного | занехаяну | занехаяне | занехаяні, занехаяних |
Орудний | занехаяним | занехаяною | занехаяним | занехаяними |
Місцевий | на/у занехаяному, занехаянім | на/у занехаяній | на/у занехаяному, занехаянім | на/у занехаяних |