застопорювати
ЗАСТОПОРЮВАТИ, юю, юєш, недок.. ЗАСТОПОРИТИ, рю, риш, док. 1. перех. Зупиняти або затримувати рух машини, механізму. Водій ледве встиг застопорити машину (Смолич, Мир.., 1958, 371); Застопорив [Горн] лебідку і виліз у люк на палубу (Ле, Клен. лист, 1960, 229).
2. тільки 3 ос., неперех. Те саме, що застопорюватися. Граната гримнула під гусеницею, ..танк повернувся боком і застопорив (Гончар, І, 1954, 255).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | застопорюю | застопорюємо |
2 особа | застопорюєш | застопорюєте |
3 особа | застопорює | застопорюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | застопорюватиму | застопорюватимемо |
2 особа | застопорюватимеш | застопорюватимете |
3 особа | застопорюватиме | застопорюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | застопорював | застопорювали |
Жіночий рід | застопорювала | |
Середній рід | застопорювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | застопорюймо | |
2 особа | застопорюй | застопорюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | застопорюючи | |
Минулий час | застопорювавши |