затакати
ЗАТАКАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. Почати видавати рівномірні звуки (про механізми). Малий годинник нервово забився, затріпотів, чітко затакав (Ірчан, II, 1958, 104); // безос. Грізна тиша. Аж ось - вибухнуло, затакало, і ліс, що спереду, зареготавсь, застогнав (Головко, І, 1957, 65).
2. Почати такати, вимовляти «так», стверджуючи що-небудь. Чоловік вдоволено затакав (Панч, Гарні хлопці, 1959, 144).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затакаю | затакаємо |
2 особа | затакаєш | затакаєте |
3 особа | затакає | затакають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | затакав | затакали |
Жіночий рід | затакала | |
Середній рід | затакало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затакаймо | |
2 особа | затакай | затакайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | затакавши |