захмелити
ЗАХМЕЛИТИ, лю, лиш, док., перех., рідко. 1. Зробити кого-небудь п'яним; сп'янити (горілкою, вином і т. ін.). [Четверта частина хору:] Щоби мрій йому [Вакхові] навіять і приємно захмелити, Досить є для нього завше у міхах, глеках, у кінвах Справа й зліва в темних гротах узапасено навік... (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 391); // перен. Довести кого-небудь до стану, схожого на сп'яніння. Дехто побував уже і в.. шинку, дехто і геть-то хлебонув. Других воля захмелила (Мирний, IV, 1955, 184).
2. вульг. Ударити кого-небудь.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | захмелю | захмелимо |
2 особа | захмелиш | захмелите |
3 особа | захмелить | захмелять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | захмелив | захмелили |
Жіночий рід | захмелила | |
Середній рід | захмелило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | захмелімо | |
2 особа | захмели | захмеліть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | захмеливши |