зашелестіти
ЗАШЕЛЕСТІТИ, ещу, естиш, док., без додатка і чим. Почати шелестіти. Зашелестіло жито, заколихалося (Мирний, І, 1949, 127); Вітер ущух. Між листом зашелестів густий, рівний дощ (Вас., І, 1959, 123); Він важко опустився на стілець за своїм столом і зашелестів паперами (Чаб., Тече вода.., 1961, 35); * Образно. - Прийшов клятий німець, потрощив, покалічив,- зашелестіла висхлими губами бабуся (Ткач, Плем'я., 1961, 69); *У порівн.- Уласе, сизий голубе, як мені стало на серці легко!..- тихо-тихо прошепотіла Лукина, неначе калина зашелестіла листом (Н.-Лев., III, 1956, 338).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зашелещу | зашелестимо |
2 особа | зашелестиш | зашелестите |
3 особа | зашелестить | зашелестять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зашелестів | зашелестіли |
Жіночий рід | зашелестіла | |
Середній рід | зашелестіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зашелестімо | |
2 особа | зашелести | зашелестіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зашелестівши |