зашкутильгати
ЗАШКУТИЛЬГАТИ, аю, аєш, док. 1. Почати шкутильгати. Дідусь проскочив вперед, оглянув усіх коней, чи не підпарило де під сідлами, чи не зашкутильгав який (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 134).
2. Піти шкутильгаючи. Микола кинув на стовп віжки, прив'язав коня і зашкутильгав у двір (Кучер, Прощай.., 1957, 358).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зашкутильгаю | зашкутильгаємо |
2 особа | зашкутильгаєш | зашкутильгаєте |
3 особа | зашкутильгає | зашкутильгають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зашкутильгав | зашкутильгали |
Жіночий рід | зашкутильгала | |
Середній рід | зашкутильгало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зашкутильгаймо | |
2 особа | зашкутильгай | зашкутильгайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зашкутильгавши |