защетинений
ЗАЩЕТИНЕНИЙ, а, е, розм. Який защетинився вкрився жорстким, коротким волоссям. Втомлений після обходу, повільно спускається [батько] по камінню, усміхаючись до Натели спітнілим, защетиненим, кілька днів не голеним обличчям (Гончар, І, 1954, 539); * Образно. Осінь мандрувала по дніпровських схилах, по защетиненій колючим дротом землі, по спалених селах (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 75).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | защетинений | защетинена | защетинене | защетинені |
Родовий | защетиненого | защетиненої | защетиненого | защетинених |
Давальний | защетиненому | защетиненій | защетиненому | защетиненим |
Знахідний | защетинений, защетиненого | защетинену | защетинене | защетинені, защетинених |
Орудний | защетиненим | защетиненою | защетиненим | защетиненими |
Місцевий | на/у защетиненому, защетиненім | на/у защетиненій | на/у защетиненому, защетиненім | на/у защетинених |