збриднути
ЗБРИДНУТИ, ну, неш; мин. ч. збрид, ла, ло; док., діал. 1. Обриднути. - Чи вам батьківська хата збридла? (Фр., VІІІ, 1952, 59); Тепер же мені так збридло усяке крутійство і замилювання очей своїм та чужим, що, здається, хутко вже в другу крайність вдамся (Л. Укр., V, 1956, 58).
2. Стати бридким. За два роки почорніла, висохла, збридла так, що годі було пізнати її (Фр., II, 1950, 111).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | збридну | збриднемо |
2 особа | збриднеш | збриднете |
3 особа | збридне | збриднуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | збрид | збридли |
Жіночий рід | збридла | |
Середній рід | збридло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | збриднімо | |
2 особа | збридни | збридніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | збридши |