збуджуватися
ЗБУДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗБУДИТИСЯ, збуджуся, збудишся, док. 1. тільки док. Прокинутися від сну. Як спить мила, не збудилась,- Нагадай їй, з ким любилась (Пісні та романси.., II, 1956, 118); Як збудився [Дарко] і глянув на годинник, побачив, що вже була одинадцята година ранку (Мак., Вибр., 1954, 34).
2. тільки док., перен. Вийти із стану спокою, застою. Зрушились зими, збудились води, і задзвеніла земля од співу потоків (Коцюб., II, 1955, 313); [Пашкевич:] Нехай же наступне двадцяте століття несе нашій батьківщині повний розквіт і свободу. Хай збудиться Росія (Довж., І, 1958, 428).
3. тільки док. Проявитися, розбурхатися (про почуття, сили, думки і т. ін.). - Ви забуваєте, що я не хлопець уже, а мужчина. Стережіться, щоб не збудився колись дрімучий у мені «мужик» (Коб., III, 1956, 59); З лісу так запахло листом дубовим жовтавим. І збудились спогади давні-давні, як уві сні (Головко, II, 1957, 37); Збудились кипучі Нові його [Дніпра] сили, І стала яснішою горда краса (С. Ол., Вибр., 1959, 25).
4. Переходити до стану нервового піднесення, підвищеної активності, неспокою; хвилюватися. Жержеля від льоту олівця і шереху сторінок збуджується ще більше, ..лице його - живе натхнення (Вол., Місячне срібло, 1961, 258); Та урядники з сіл повтікали Іще в лютім. Збудився народ (Мас., Сорок.., 1957, 341).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | збуджуюся | збуджуємося |
2 особа | збуджуєшся | збуджуєтеся |
3 особа | збуджується | збуджуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | збуджуватимуся | збуджуватимемося |
2 особа | збуджуватимешся | збуджуватиметеся |
3 особа | збуджуватиметься | збуджуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | збуджувався | збуджувалися |
Жіночий рід | збуджувалася | |
Середній рід | збуджувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | збуджуймося | |
2 особа | збуджуйся | збуджуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | збуджуючись | |
Минулий час | збуджувавшись |