зважливий
ЗВАЖЛИВИЙ, а, е. Рішучий, сміливий; // Який виражає рішучість, сміливість. Не можна було розібрати течії розмови, тільки часом з гомону спільного виринали слова, викрикнуті чиїмсь грубим, зважливим голосом: «Ні, годі!..» (Л. Укр., III, 1952, 477); Очі [парубка] дивилися хоч тихим, але зважливим поглядом (Гр., II, 1963, 7).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зважливий | зважлива | зважливе | зважливі |
Родовий | зважливого | зважливої | зважливого | зважливих |
Давальний | зважливому | зважливій | зважливому | зважливим |
Знахідний | зважливий, зважливого | зважливу | зважливе | зважливі, зважливих |
Орудний | зважливим | зважливою | зважливим | зважливими |
Місцевий | на/у зважливому, зважливім | на/у зважливій | на/у зважливому, зважливім | на/у зважливих |