змора
ЗМОРА, и, ж., діал. 1. Виснаження. Вона [дівчина] не вийде, не впаде в покорі Ненависному чужаку до ніг, Вона загине в голоді і зморі, Але здолає ворогів своїх (Павл., Пальм. віть, 1962, 50).
2. Кошмар. Ті сни літали, наче хижі птахи, .. і налягали зморою на груди (Л. Укр., І, 1951, 269); * У порівн. Голод - велике слово. Мов грізна змора, стояв він у кождого за плечима (Фр., V, 1951, 375).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | змора | змори |
Родовий | змори | змор |
Давальний | зморі | зморам |
Знахідний | змору | змори |
Орудний | зморою | зморами |
Місцевий | на/у зморі | на/у зморах |
Кличний | зморо | змори |