знаджуватися
ЗНАДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗНАДИТИСЯ, джуся, дишся, док. 1. Потрапляти під вплив кого-, чого-небудь, спокушатися на щось.
2. тільки недок. Пас. до знаджувати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знаджуюся | знаджуємося |
2 особа | знаджуєшся | знаджуєтеся |
3 особа | знаджується | знаджуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знаджуватимуся | знаджуватимемося |
2 особа | знаджуватимешся | знаджуватиметеся |
3 особа | знаджуватиметься | знаджуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | знаджувався | знаджувалися |
Жіночий рід | знаджувалася | |
Середній рід | знаджувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знаджуймося | |
2 особа | знаджуйся | знаджуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | знаджуючись | |
Минулий час | знаджувавшись |