знадливість
ЗНАДЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. знадливий.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | знадливість | знадливості |
Родовий | знадливості, знадливости | знадливостей |
Давальний | знадливості | знадливостям |
Знахідний | знадливість | знадливості |
Орудний | знадливістю | знадливостями |
Місцевий | на/у знадливості | на/у знадливостях |
Кличний | знадливосте | знадливості |