знайда
ЗНАЙДА, и, ч. і ж., розм., заст. Дитина-підкидьок, знайдена і взята ким-небудь на виховання. Його лице було зовсім не подібне до тамтих,- певно, се був якийсь знайда (Фр., VIII, 1952, 342); Він усміхнувся дівчинці, вийняв цукерку і дав їй. Цукерка трохи заспокоїла маленьку знайду (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 382).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | знайда | знайди |
Родовий | знайди | знайд |
Давальний | знайді | знайдам |
Знахідний | знайду | знайд |
Орудний | знайдою | знайдами |
Місцевий | на/у знайді | на/у знайдах |
Кличний | знайдо | знайди |
знайти
ЗНАЙТИ див. знаходити.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знайду | знайдемо |
2 особа | знайдеш | знайдете |
3 особа | знайде | знайдуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | знайшов | знайшли |
Жіночий рід | знайшла | |
Середній рід | знайшло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знайдімо | |
2 особа | знайди | знайдіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | знайшовши |