зостановлювати
ЗОСТАНОВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗОСТАНОВИТИ, новлю, новиш; мн. зостановлять, док., перех., розм. 1. Припиняти чий-небудь рух; зупиняти. Коней зостановили біля ниви (Мирний, IV, 1955, 243).
2. Примушувати залишатися де-небудь; не відпускати. Настя візьме до себе погодувати Галю та й цілий день продержить і ночувати зостановить (Мирний, IV, 1955, 70).
3. Не радити щось робити, утримувати від чого-небудь. Проценко мав був щось сказати. Довбня рукою зостановив його (Мирний, III, 1954, 248).
4. Затримувати, зосереджувати на кому-, чому-небудь (погляд, очі, увагу і т. ін.). Христя не знає, куди свої очі напрямити, на чому їх зостановити (Мирний, III, 1954, 318).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зостановлюю | зостановлюємо |
2 особа | зостановлюєш | зостановлюєте |
3 особа | зостановлює | зостановлюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зостановлюватиму | зостановлюватимемо |
2 особа | зостановлюватимеш | зостановлюватимете |
3 особа | зостановлюватиме | зостановлюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зостановлював | зостановлювали |
Жіночий рід | зостановлювала | |
Середній рід | зостановлювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зостановлюймо | |
2 особа | зостановлюй | зостановлюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зостановлюючи | |
Минулий час | зостановлювавши |