зубцьований
ЗУБЦЬОВАНИЙ, а, е. Прикрашений зубцями (див. зубець 2).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зубцьований | зубцьована | зубцьоване | зубцьовані |
Родовий | зубцьованого | зубцьованої | зубцьованого | зубцьованих |
Давальний | зубцьованому | зубцьованій | зубцьованому | зубцьованим |
Знахідний | зубцьований, зубцьованого | зубцьовану | зубцьоване | зубцьовані, зубцьованих |
Орудний | зубцьованим | зубцьованою | зубцьованим | зубцьованими |
Місцевий | на/у зубцьованому, зубцьованім | на/у зубцьованій | на/у зубцьованому, зубцьованім | на/у зубцьованих |