князівство
КНЯЗІВСТВО, а, с., іст. 1. Територія, якою управляв князь (у 1 знач.). - Пета обіцяв мені всі гори в дідицтво, велике карпатське князівство (Фр., VI, 1951, 99); Князь Володимирко Володаревич об'єднав їх [галицькі землі] в одно князівство й зробив своєю столицею Галич (Іст. УРСР, І, 1953, 76); Київська держава в XII віці розпалася на окремі князівства (Бажан, Наша.. Москва, 1951, 10).
Велике князівство див. великий.
2. збірн., рідко. Князі (у 1, 2 знач.). [Лев:] Порадь мене. Зірнице-мати, де мені пари шукати; чи межи боярством, ..чи межи князівством, чи межи простим поспільством? (Л. Укр., III, 1952, 212).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | князівство | князівства |
Родовий | князівства | князівств |
Давальний | князівству | князівствам |
Знахідний | князівство | князівства |
Орудний | князівством | князівствами |
Місцевий | на/у князівстві | на/у князівствах |
Кличний | князівство | князівства |