комізм
КОМІЗМ, у, ч. 1. Смішне, комічне в чому-небудь (у подіях, учинках людини тощо). - Старі комедії цікаві не тільки тому, що вони талановиті, несуть у змісті багато комізму, а ще й тому, що цілий ряд старовинних прийомів зараз здаються нам смішними (Довж., III, 1960, 183); Пародійні твори.. завжди пройняті щирою веселістю. Комізм цих творів найчастіше випливав із суперечності між формою і змістом (Іст. укр. літ., І, 1954, 107).
2. Засіб, прийом зображення чого-небудь у смішному, комічному вигляді. Комізм або гумор п. Гоголя має свій, особливий характер (Бєлін., Вибр. статті, перекл. Кундзича, 1948, 130).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | комізм | комізми |
Родовий | комізму | комізмів |
Давальний | комізмові, комізму | комізмам |
Знахідний | комізм | комізми |
Орудний | комізмом | комізмами |
Місцевий | на/у комізмі | на/у комізмах |
Кличний | комізме | комізми |