красіти
КРАСІТИ, ію, ієш, недок. 1. розм., рідко. Те саме, що красуватися 1, 4. Світло.. яріло.. на дівочих та молодичих білих, синіх, червоних, зелених та рябих убраннях, що красіли, як весняний цвіт (Л. Укр., III, 1952, 670).
2. діал. Червоніти, шарітися. Красіє, як рак в окропі (Гал.-руські.. приповідки, II, 1908, 303).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | красію | красіємо |
2 особа | красієш | красієте |
3 особа | красіє | красіють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | красітиму | красітимемо |
2 особа | красітимеш | красітимете |
3 особа | красітиме | красітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | красів | красіли |
Жіночий рід | красіла | |
Середній рід | красіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | красіймо | |
2 особа | красій | красійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | красіючи | |
Минулий час | красівши |