крикуха
КРИКУХА, и, ж. Жін. до крикун. Жила-була в гаю Сорока. Багато є сорок дурних, Моя ж крикуха білобока Була на погляд краща всіх (Гл., Вибр., 1957, 328); - Де ж ти його [танкіста] бачив, татку? - Вгадай... І хто б подумав!.. В сараї у Тесленчихи... - У тої крикухи? - здивувалась тьотя Варя. - Що завжди була чимось незадоволена? (Гончар, IV, 1960, 42).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | крикуха | крикухи |
Родовий | крикухи | крикух |
Давальний | крикусі | крикухам |
Знахідний | крикуху | крикух |
Орудний | крикухою | крикухами |
Місцевий | на/у крикусі | на/у крикухах |
Кличний | крикухо | крикухи |