кульман
КУЛЬМАН, а, ч. Прилад (здвоєний шарнірний паралелограм із зрівноважувальними пружинами) для проведення паралельних ліній на кресленнях. Думка архітекторів зійшла з площин кульманів і втілилася в бетон, скло і синтетику (Рад. Укр., 19.1 1965, 3);За кульманом кипіла напружена робота - закінчували креслення (Веч. Київ, 31.Х 1977, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кульман | кульмани |
Родовий | кульмана | кульманів |
Давальний | кульманові, кульману | кульманам |
Знахідний | кульман | кульмани |
Орудний | кульманом | кульманами |
Місцевий | на/у кульмані | на/у кульманах |
Кличний | кульмане | кульмани |