лунь
ЛУНЬ, я, ч. і рідко ж . Хижий птах родини яструбиних із сірувато-білим пір'ям у самців. Своє гніздо лунь очеретяний улаштовує в заростях високої болотяної рослинності (Корисні птахи.., 1950, 74); Часом пропливе над тією пустинею у тихому повітрі одинока лунь біла (Морд., І, 1958, 87) * У порівн. Обізвався старий дід з білою, як лунь, бородою (Мирний, III, 1954, 308).
@ Лунь тебе (його і т. ін .) вхопить - помре хто-небудь. Тобі там буде не до чмиги, Як піднесуть із оцтом фиги, То зараз вхопить тебе лунь (Котл., І, 1952, 121).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лунь | луні |
Родовий | луня | лунів |
Давальний | луневі, луню | луням |
Знахідний | луня | лунів |
Орудний | лунем | лунями |
Місцевий | на/у луні | на/у лунях |
Кличний | луню | луні |