мавпеня
МАВПЕНЯ, яти, с. Маля мавпи (у 1 знач.). Раз до нас на палубу впало, обірвавшися з дерева, мале мавпеня. Цілі хмари мавп повисли на гіллі. Вони шпурляли в нас горіхами, листям, суччям, доки я не викинув мавпеняти на дерево (Ю. Янов., II, 1958, 85); * У порівн. Очі його бігали, як у зацькованого мавпеняти (Тулуб, Людолови, II, 1957, 479).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мавпеня | мавпенята |
Родовий | мавпеняти | мавпенят |
Давальний | мавпеняті | мавпенятам |
Знахідний | мавпеня | мавпенят |
Орудний | мавпеням | мавпенятами |
Місцевий | на/у мавпеняті | на/у мавпенятах |
Кличний | мавпеня | мавпенята |