манірно
МАНІРНО. Присл. до манірний. Білява жіночка в кучериках, .. манірно закотивши очі, сиділа в кріслі з застиглим, як у ляльки, виразом обличчя (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 119); Бжеський манірно розкрив скриньку, яку поквапливо подав йому Свенціцький, і вийняв грамоту з печаткою на шнурі (Тулуб, Людолови, І, 1957, 19).