модник
МОДНИК, а, ч., розм. Той, хто стежить за модою (у 1 знач.), намагається в усьому додержуватися її; франт. Командир полку.. органічно не терпів "модників* (Гончар, І, 1954, 67); // Той, хто першим вводить щось у моду. Історія донесла до нас імена багатьох модників: принц Уельський, імператор Франц-Йосиф - автор манжет на брюках, генерал Галіфе - винахідник однойменних штанів... (Наука.., З, 1967, 52); // Той, хто користується певний час загальним визнанням. - Я не збираюсь брати під захист літературних модників - це метелики-одноденки (Літ. Укр., 20.ХІІ 1968, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | модник | модники |
Родовий | модника | модників |
Давальний | модникові, моднику | модникам |
Знахідний | модника | модників |
Орудний | модником | модниками |
Місцевий | на/у моднику, модникові | на/у модниках |
Кличний | моднику | модники |