мотузяний
МОТУЗЯНИЙ, а, е. Прикм. до мотузок і мотузка. Чого тільки не було в тому портфелі! Мотузяний обривок, скляна планка, шматок пахучої шкіри (Горд., Буян, 1938, 22); // Зробл. із мотузка, мотузків. - Не будемо вже на луб'яних возах та в мотузяних шлеях їздити! - сказав отець Харитін (Н.-Лев., III, 1956, 165); Крутим схилом Антон піднімався вгору до своєї хати й на мотузяному поводі вів гнідого коня (Чорн., Потік.., 1956, 12).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | мотузяний | мотузяна | мотузяне | мотузяні |
Родовий | мотузяного | мотузяної | мотузяного | мотузяних |
Давальний | мотузяному | мотузяній | мотузяному | мотузяним |
Знахідний | мотузяний, мотузяного | мотузяну | мотузяне | мотузяні, мотузяних |
Орудний | мотузяним | мотузяною | мотузяним | мотузяними |
Місцевий | на/у мотузяному, мотузянім | на/у мотузяній | на/у мотузяному, мотузянім | на/у мотузяних |