навантажений
НАВАНТАЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до навантажити. По дворах, навантажені всяким збіжжям, стоять вози, готові в дорогу (Вас., І, 1959, 111); 3 настанням ночі ринули до висоти підводи, навантажені боєприпасами (Гончар, III, 1959, 47); // у знач. прикм. В нас раз у раз під вікнами брязкіт навантажених возів, овечі та коров'ячі голоси (Л. Укр., V, 1956, 343); Химерним якимсь караваном ішли навантажені люди, і десь зникали в туманних обіймах Кампир-Равату (Ле, Міжгір'я, 1953, 149); // навантажено, безос. присудк. сл. Незабаром уже машину навантажено вщерть (Гуп., Скупана.., 1965, 258).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | навантажений | навантажена | навантажене | навантажені |
Родовий | навантаженого | навантаженої | навантаженого | навантажених |
Давальний | навантаженому | навантаженій | навантаженому | навантаженим |
Знахідний | навантажений, навантаженого | навантажену | навантажене | навантажені, навантажених |
Орудний | навантаженим | навантаженою | навантаженим | навантаженими |
Місцевий | на/у навантаженому, навантаженім | на/у навантаженій | на/у навантаженому, навантаженім | на/у навантажених |