надоювати
НАДОЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАДОЇТИ, ою, оїш; наказ, сп. надій; док., перех. Доячи, одержувати яку-небудь кількість молока. Як зачнуть ото мене випитувати, як я сім тисяч літрів молока надоюю! (Ю. Янов., II, 1954, 205); - Свирид погнав у череду [корів], - одказала Христя. - Чотири глечечки молока надоїла (Мирний, І, 1954, 238).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надоюю | надоюємо |
2 особа | надоюєш | надоюєте |
3 особа | надоює | надоюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надоюватиму | надоюватимемо |
2 особа | надоюватимеш | надоюватимете |
3 особа | надоюватиме | надоюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | надоював | надоювали |
Жіночий рід | надоювала | |
Середній рід | надоювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надоюймо | |
2 особа | надоюй | надоюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | надоюючи | |
Минулий час | надоювавши |