назбирувати
НАЗБИРУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЗБИРАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Збирати яку-небудь кількість чогось. Вулик за день назбирує двісті грамів меду. А в добру весну - кілограм (Горд., Дівчина.., 1954, 41); Щоб запалити в печі, треба було перше назбирати сухого ломаччя, бо готового палива не було (Коцюб., І, 1955, 67); Хлопчик назбирав піврешета яблук, приніс і подав бабусі (Н.-Лев., III, 1956, 349); Я тобі сьогодні назбирав конвалій (Сос., І, 1957, 65).
2. перев. док. Поступово зібрати, нагромадити, набути необхідну кількість чого-небудь (про майно, гроші і т. ін.). По копійці заробляла. Копу назбирала. Та до сина лист писала, У військо послала (Шевч.,1, 1951, 234); - Заробити можна тут добре, а витрачуєм на себе ми не багато, - то й можна назбирати хоч на поганеньке хазяйствечко (Гр., Без хліба, 1958, 156); Улас задумав поступати в Харківський університет. Лук'ян назбирав двісті карбованців грошей на дорогу (Тют., Вир, 1964, 49).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | назбирую | назбируємо |
2 особа | назбируєш | назбируєте |
3 особа | назбирує | назбирують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | назбируватиму | назбируватимемо |
2 особа | назбируватимеш | назбируватимете |
3 особа | назбируватиме | назбируватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | назбирував | назбирували |
Жіночий рід | назбирувала | |
Середній рід | назбирувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | назбируймо | |
2 особа | назбируй | назбируйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | назбируючи | |
Минулий час | назбирувавши |