накладальник
НАКЛАДАЛЬНИК, а, ч., спец. Робітник, який накладає що-небудь. Відгрібальники та накладальники забезпечують безперервну подачу соломи на скирту (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 334); // Той, хто вкладає аркуші паперу в друкарську машину.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | накладальник | накладальники |
Родовий | накладальника | накладальників |
Давальний | накладальникові, накладальнику | накладальникам |
Знахідний | накладальника | накладальників |
Орудний | накладальником | накладальниками |
Місцевий | на/у накладальнику, накладальникові | на/у накладальниках |
Кличний | накладальнику | накладальники |