наколупувати
НАКОЛУПУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКОЛУПАТИ, аю, аєш, док., перех. Колупаючи, добувати щось у якій-небудь кількості. Піди, старий, старесенький, та наколупай меду (Чуб., V, 1874, 650); Він опинився на горі,., де можна трохи наколупати глини (Мик., II, 1957, 180); Луківна квапливо наколупала з-під квітів землі жменьку (Баш, Надія, 1960, 286).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наколупую | наколупуємо |
2 особа | наколупуєш | наколупуєте |
3 особа | наколупує | наколупують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наколупуватиму | наколупуватимемо |
2 особа | наколупуватимеш | наколупуватимете |
3 особа | наколупуватиме | наколупуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | наколупував | наколупували |
Жіночий рід | наколупувала | |
Середній рід | наколупувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наколупуймо | |
2 особа | наколупуй | наколупуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | наколупуючи | |
Минулий час | наколупувавши |