неандерталець
НЕАНДЕРТАЛЕЦЬ, льця, ч. Давня людина, що жила в епоху нижнього і середнього палеоліту в деяких районах земної кулі (безпосередній предок сучасної людини); палеоантроп. Перші стоянки палеоантропів-неандертальців, - людей середнього давньокам'яного віку, знайдені в межах лісостепу та на півдні лісових зон (Наука.., 9, 1963, 47); У хвилини розпачу Степура думав, що мусить здаватися їй [Мар'яні] просто печерним неандертальцем з доісторичною важкою щелепою, і тоді ненавидів свою зовнішність (Гончар, Людина.., 1960, 50).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | неандерталець | неандертальці |
Родовий | неандертальця | неандертальців |
Давальний | неандертальцеві, неандертальцю | неандертальцям |
Знахідний | неандертальця | неандертальців |
Орудний | неандертальцем | неандертальцями |
Місцевий | на/у неандертальці, неандертальцеві | на/у неандертальцях |
Кличний | неандертальцю | неандертальці |