неосвітлений
НЕОСВІТЛЕНИЙ, а, е. Який не має освітлення; на який не падає світло. Ми сиділи в неосвітленій кімнаті, віддаючися кожна своїм думкам (Коб., Вибр., 1949, 394); Вдома в нетопленій і неосвітленій хаті Антін та Іван чекали Катерину (Чорн., Визвол. земля, 1950, 34); Надворі вже посутеніло, але вікна будинків навпроти лишались неосвітленими (Смолич, V, 1959, 215).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | неосвітлений | неосвітлена | неосвітлене | неосвітлені |
Родовий | неосвітленого | неосвітленої | неосвітленого | неосвітлених |
Давальний | неосвітленому | неосвітленій | неосвітленому | неосвітленим |
Знахідний | неосвітлений, неосвітленого | неосвітлену | неосвітлене | неосвітлені, неосвітлених |
Орудний | неосвітленим | неосвітленою | неосвітленим | неосвітленими |
Місцевий | на/у неосвітленому, неосвітленім | на/у неосвітленій | на/у неосвітленому, неосвітленім | на/у неосвітлених |