обдимання
ОБДИМАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. обдимати2 і обдиматися.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обдимання | обдимання |
Родовий | обдимання | обдимань |
Давальний | обдиманню | обдиманням |
Знахідний | обдимання | обдимання |
Орудний | обдиманням | обдиманнями |
Місцевий | на/у обдиманні | на/у обдиманнях |
Кличний | обдимання | обдимання |