облазити
ОБЛАЗИТИ1, ажу, азиш і рідко ОБЛІЗАТИ, аю, аєш, недок., ОБЛІЗТИ, зу, зеш, док., розм. 1. Позбуватися волосся, шерсті, пір'я. [Дранко:] Он у вас від п 'ятьох [дочок] клопоту того повен міх, аж голова облізла (Кроп., І, 1958, 177); // Випадати, вилазити по всій поверхні (про волосся, шерсть, пір'я). Василині чомусь здалося, що то стояла на задніх лапах миша, на котрій облізла шерсть (Н.-Лев., II, 1956, 57); Колись пишне Брунове волосся облізло, голова полисіла (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 440).
2. Позбуватися верхнього шару шкіри, який відділяється маленькими тонкими плівками; лущитися, облуплюватися (про частини тіла). Засідали за мережаний стіл.. і споживали вкупі свіжу кулешу та гуслянку гостру, од якої облазив язик (Коцюб., II, 1955, 335); Хай смагне, облазить тут обличчя, хай смагнуть губи, але тут ти невіддільна від тих, кому трудно (Гончар, Тронка, 1963, 259); // Сходити, зніматися з тіла, відділяючись маленькими тонкими плівками (про шкіру). Здається, висунеш носа надвір, ураз полупиться ніс, шкіра облізе (Донч., II, 1956, 134).
3. Втрачати верхній шар чого-небудь (фарби, позолоти і т. ін.). Бані собору облізли; // Сходити, злущуватися з поверхні чого-небудь (про фарбу, позолоту і т. ін.). Фарба з заліза облізла, і місцями залізо взялося дрібним шершавим висипом іржі (Смолич, День.., 1950, 241).
ОБЛАЗИТИ2, ажу, азиш, недок., ОБЛІЗТИ, зу, зеш, док., перех. і неперех. Обповзати кого-, що-небудь кругом. Хлопчик, звісно дитина, плаче та кругом його облазить та дивиться (Кв.-Осн., II, 1956, 418).
ОБЛАЗИТИ3, ажу, азиш, док., перех. 1. Лазячи, побувати скрізь, у багатьох місцях; вилазити. Ті дерева, що він колись облазив всі до краю... Вони напрочуд розрослись! (Забіла, У.. світ, 1960, 99); Соя встигав за день облазити всі блоки й забої, побувати на підйомнику й на естакаді, в лазні і в ламповій (Ткач, Плем'я.., 1961, 131); // розм. Полазити скрізь, у багатьох місцях, шукаючи чого-небудь. Побіг Каленик у хату шукать чобота; облазив скрізь, аж піт з нього ллється, та все ніяк не найде (Укр.. казки, 1951, 308); Антон облазив усі закутки, а метра не знайшов (Чорн., Визвол. земля, 1959, 180); // розм. Походити скрізь, побувати в багатьох місцях з метою обстеження або виявлення чого-небудь. - Оце, панове, наш вал смерті, - промовив Врангель, коли гості, облазивши вал і добре-таки намерзнувшись, зібрались (Гончар, II, 1959, 389); Тягнирядно облазив усі гамазеї, доки натрапив на гречане борошно (Добр., Очак. розмир, 1965, 148).
2. зневажл. Їздячи, ходячи і т. ін., побувати скрізь, у багатьох місцях. Пройдисвіт Брун облазив усю Європу (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 439).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | облажу | облазимо |
2 особа | облазиш | облазите |
3 особа | облазить | облазять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | облазитиму | облазитимемо |
2 особа | облазитимеш | облазитимете |
3 особа | облазитиме | облазитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | облазив | облазили |
Жіночий рід | облазила | |
Середній рід | облазило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | облазьмо | |
2 особа | облазь | облазьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | облазячи | |
Минулий час | облазивши |