облігаторний
ОБЛІГАТОРНИЙ, -а, -е. Стос. до облігатора. ** Облігаторний договір – договір облігаторного перестрахування; договір, за яким цедент зобов'язується передати перестрахувальникові певну частку всіх ризиків одного й того ж характеру (наприклад, ризики пожежі чи непрямі ризики), взяті на страхування в тій або іншій країні (регіоні); такі ризики передають перестрахувальникові тільки тоді, коли страхова сума перевищує визначену раніше власну участь страхувальника; перестрахувальник за цим договором бере ризики в перестрахування, не маючи змоги контролювати ні тарифікацію, ні виплати на ліквідацію збитків.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | облігаторний | облігаторна | облігаторне | облігаторні |
Родовий | облігаторного | облігаторної | облігаторного | облігаторних |
Давальний | облігаторному | облігаторній | облігаторному | облігаторним |
Знахідний | облігаторний, облігаторного | облігаторну | облігаторне | облігаторні, облігаторних |
Орудний | облігаторним | облігаторною | облігаторним | облігаторними |
Місцевий | на/у облігаторному, облігаторнім | на/у облігаторній | на/у облігаторному, облігаторнім | на/у облігаторних |