оживлений
ОЖИВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оживити. Виявлений у кризі памірського льодовика тритон, пробувши 5000 років у крижаному склепі, був оживлений і проіснував 12 годин (Хлібороб Укр., 5, 1964, 47); Рівна постать горянина стає ще стрункішою. Лице оживлене думкою (Мас., Під небом.., 1961, 200); // у знач. прикм. З її оживлених темних очей б 'є безжурність (Коб., І, 1956, 478).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | оживлений | оживлена | оживлене | оживлені |
Родовий | оживленого | оживленої | оживленого | оживлених |
Давальний | оживленому | оживленій | оживленому | оживленим |
Знахідний | оживлений, оживленого | оживлену | оживлене | оживлені, оживлених |
Орудний | оживленим | оживленою | оживленим | оживленими |
Місцевий | на/у оживленому, оживленім | на/у оживленій | на/у оживленому, оживленім | на/у оживлених |