офірувати
ОФІРУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. і неперех., рідко. Те саме, що жертвувати. Не словом - ділом ти життя За брата щиро покладала, Йому, як добрая сестра, Усі скарби свого добра Ти без жалю офірувала... (Стар., Поет. тв., 1958, 130); Клавда офірувала їй навіть одну з своїх парадних суконь на той вечір (Вільде, Сестри.., 1958, 577); - Якщо ви готові офірувати заради науки сьогоднішнім футбольним матчем.., то давайте вип'ємо чай і запряжемося на цілий день (Рибак, Час.., 1960, 176).
Офірувати собою - те саме, що Жертвувати собою (див. жертвувати).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | офірую | офіруємо |
2 особа | офіруєш | офіруєте |
3 особа | офірує | офірують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | офіруватиму | офіруватимемо |
2 особа | офіруватимеш | офіруватимете |
3 особа | офіруватиме | офіруватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | офірував | офірували |
Жіночий рід | офірувала | |
Середній рід | офірувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | офіруймо | |
2 особа | офіруй | офіруйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | офіруючи | |
Минулий час | офірувавши |