оцелот
ОЦЕЛОТ, а, ч. Велика дика кішка з коричнюватою або жовтувато-сірою плямистою шкурою, що водиться в Центральній та Південній Америці і має промислове значення як хутровий звір. В Центральноамериканській підобласті досить поширений оцелот (Посібник з зоогеогр., 1956, 42).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | оцелот | оцелоти |
Родовий | оцелота | оцелотів |
Давальний | оцелотові, оцелоту | оцелотам |
Знахідний | оцелота | оцелотів |
Орудний | оцелотом | оцелотами |
Місцевий | на/у оцелоті, оцелотові | на/у оцелотах |
Кличний | оцелоте | оцелоти |