п'ятнувати
П'ЯТНУВАТИ, ую, уєш, недок., перех., діал. Плямувати. - Не хочу його п'ятнувати, аби потім моїх костей не проклинав (Март., Тв., 1954, 218); Щоб помститися бунтівникам, він записав у метричних книгах не «Марія», як просили куми, а.. ім'я «Йосафата», яким звичайно п'ятнував байстрюків (Вільде, Сестри.., 1958, 36).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | п'ятную | п'ятнуємо |
2 особа | п'ятнуєш | п'ятнуєте |
3 особа | п'ятнує | п'ятнують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | п'ятнуватиму | п'ятнуватимемо |
2 особа | п'ятнуватимеш | п'ятнуватимете |
3 особа | п'ятнуватиме | п'ятнуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | п'ятнував | п'ятнували |
Жіночий рід | п'ятнувала | |
Середній рід | п'ятнувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | п'ятнуймо | |
2 особа | п'ятнуй | п'ятнуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | п'ятнуючи | |
Минулий час | п'ятнувавши |