пасти
ПАСТИ1, су, сеш, недок. 1. перех., рідко неперех. Виганяти худобу, птицю на пашу, пасовисько, доглядаючи за нею. Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом (Шевч., II, 1963, 38); Я все була у роботі та роботі: коли не гусей пасла, то шила; коли не шила, то пряла (Мирний, І, 1954, 71); Спершу не з якою охотою пішов був Артем до отари. Але скоро звик і до овець, і до степу, де пасли, і до діда-чабана (Головко, II, 1957, 212); * Образно. Я - добрий вітер, я пасу вам хмари На голубих лугах ясного неба (Мур., Осінні сурми, 1964, 18).
@ Де Макар телят пасе - дуже далеко; невідомо де. Дехто попхався аж туди, де Макар телят пасе! (Мирний, IV, 1955, 352); Пасти задніх - бути позаду, відставати, поступатися у чомусь. [Пріська:] Що захоче Никодим, то так і буде, навіть і Пилип Дорофейович при них вже став пасти задніх (К.-Карий, І, 1960, 455); Юнацтво, захоплене почином старших, виявляло варті зачудовання намагання не тільки не пасти задніх, а й переганяти своїх батьків (Досв., Вибр., 1959, 352); Пасти очима (оком, зором) кого, що, на кого - що, за ким - чим і без додатка - дивитися пильно, не відриваючи очей, погляду від кого-, чого-небудь. Сіла [Одарка] оддалік, руки склала, сидить нерухома, та пасе нас очима... (Вовчок, VI, 1956, 263); Вона пасла очима за найменшим рухом свого Петра: боялася сказати якусь дурницю (Кос., Новели, 1962, 147); Та, хоч оба ми з братом Митродором І день і ніч довкола пасли зором, В монастирі ще панував спокій (Фр., XIII, 1954, 290); Пасти [очима] пташок (ластів'ят) і т. ін. - бездумно або безнадійно втуплюватись у кого-, що-небудь. - Он гляньте краще на той табун диких гусей, - аж злість бере, що не можна дістати.. - А ви все ще, колего Рудик, мов кіт той, пасете очима пташок? Плюньте на це діло... (Коцюб., І, 1955, 196); - Не можу терпіти людей, що з ідіотською усмішкою пасуть ластів'ят, в той час коли йдеться про такі речі (Гончар, Тронка, 1963, 43); Пасти очі на що - прагнути заволодіти чим-небудь, зазіхати на щось. - Грунтика не продавай, бо вже отой Петренко пасе на його очі, ні за що не продавай... (Вас., Вибр., 1944, 113).
2. неперех., діал. Пастися. Тут ущипне [вівця] травку, там ущипне та й далі, та й далі. Не пасе так, як худобина, тілько щипле, як дитина (Фр., IV, 1950, 25).
ПАСТИ3, паду, падеш. Док. до падати 1-5, 7-9, 11. Осінні морози пали - вечори й ранки стали морозити (Вовчок, І, 1955, 363); Ось-ось паде блискавиця, ось-ось ударить грім (Коцюб., II, 1955, 134); Троянці всі замурмотали, Дидоні низько в ноги пали (Котл., І, 1952, 71); Далі пав [Наум] перед образами навколішки і моливсь (Кв.-Осн., II, 1956, 87); Я пав духом на час, я заслаб в самоті, Весь погнувся під горя вагою (Граб., І, 1959, 381); Один дощик об Миколі Випав в ранню добу... Тут ще пошесть престрашенна Пала на худобу... (Манж., Тв., 1955, 44); А до того ще й голодний рік настав, - дощів, кажуть, не було до самого Петра; яка була скотина, пала за літо (Морд., І, 1958, 42).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пасу | пасемо |
2 особа | пасеш | пасете |
3 особа | пасе | пасуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пастиму | пастимемо |
2 особа | пастимеш | пастимете |
3 особа | пастиме | пастимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пас | пасли |
Жіночий рід | пасла | |
Середній рід | пасло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пасімо | |
2 особа | паси | пасіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пасучи | |
Минулий час | пасши |
паста
ПАСТА, и, ж. Яка-небудь речовина у вигляді в'язкої тістоподібної маси (застосовується в медицині, косметиці, кулінарії і т. ін.), а також виріб з такої маси, застиглої чи затверділої. Замість добрих парфум [парфумів] тхнуло тут тютюновим димом і дешевою пастою для чобіт (Вільде, Сестри.., 1958, 463); Щоб запобігти шкідливому впливові на шкіру подразних розчинів, запропоновані захисні засоби - мазі та пасти (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 50).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | паста | пасти |
Родовий | пасти | паст |
Давальний | пасті | пастам |
Знахідний | пасту | пасти |
Орудний | пастою | пастами |
Місцевий | на/у пасті | на/у пастах |
Кличний | пасто | пасти |